Olena Lahoza - Любить-Не Любить

Любить не любить, зігріє чи погубить, кохає, не кохає, забув чи ще чекає?
Любить, не любить, зігріє чи погубить, кохає, не кохає.
Хто ж його знає?
Хто ж його знає?
На березі та біля річки
сиділа дівчина ясна.
В волоссі були її стрічки
та врода наче неземна. А очі майже волошкові,
червоні ягідні вуста
та ніжна посмішка казкова.
Чарівна, велична краса.
Любить, не любить, зігріє чи погубить, кохає, не кохає, забув чи ще чекає?
Любить, не любить, зігріє чи погубить, кохає, не кохає.
Хто ж його знає?
Вона сиділа дуже тихо.
Ромашки бережно торкала, щоби не робити з нею лихо,
завдати шкоди їй боялась. І не зриваючи, питала,
чи любить милий, або ні.
Пелюстки точно рахувала,
щоб передбачити собі.
Любить, не любить, зігріє чи погубить, кохає, не кохає, забув чи ще чекає?
Любить, не любить, зігріє чи погубить, кохає, не кохає.
Хто ж його знає?
Прошепотів їй вітер ніжно: "Лиш серце відповідь ту знає".
Питати можна в квітів вічно, вони не знають, чи кохає.
Любить, не любить, зігріє чи погубить, кохає, не кохає, забув чи ще чекає?
Любить, не любить, зігріє чи погубить, кохає, не кохає.
Хто ж його знає?